ГПД

Інструктивно-методичні матеріали

«Створення безпечних умов організації навчально-виховного процесу в групі продовженого дня загальноосвітнього навчального закладу»

І. Загальні положення

Інструктивно-методичні матеріали розроблено відповідно до Законів України «Про освіту», «Про загальну середню освіту», «Про охорону праці».

Державна політика з питань охорони праці, безпеки життєдіяльності в галузі освіти базується на ряді принципів, з яких основними є пріоритет життя і здоров’я учасників навчально-виховного процесу, повна відповідальність роботодавця, власника або уповноваженого ним органу, керівника загальноосвітнього навчального закладу (далі – навчального закладу) за створення належних, безпечних і здорових умов праці і навчання, запобігання нещасних випадків та професійних захворювань.

Безпечні умови навчання і праці створюються відповідним середовищем, що сприяє зміцненню здоров’я, збереженню життя і не спричиняє травмування учасників навчально-виховного процесу.

Проведення занять у групі продовженого дня повинно відповідати вимогам безпеки відповідно до:

Державних санітарних правил і норм влаштування, утримання загальноосвітніх навчальних закладів та організації навчально-виховного процесу (ДСанПіН 5.5.2.008-01), затверджених постановою Головного державного санітарного лікаря України від 14 серпня 2001 року № 63;

Положення про навчальні кабінети загальноосвітніх навчальних закладів, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 20 липня 2004 року № 601, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 09 вересня 2004 року за № 1121/9720;

Положення про групу продовженого дня загальноосвітнього навчального закладу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05 жовтня 2009 року № 1121;

Державних будівельних норм ДБН В.2.2-3-97 «Будинки та споруди навчальних закладів», затверджених наказом Державного комітету України у справах містобудування і архітектури від 27 червня 1996 року № 117;

Правил пожежної безпеки для закладів, установ і організацій системи освіти України, затверджених наказом Міністерства освіти України, Головного управління Державної пожежної охорони МВС України від 30 вересня        1998 року № 348/70, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 17 грудня 1998 року за № 800/3240 (далі – Правила пожежної безпеки);

Правил безпечної експлуатації електроустановок споживачів, затверджених наказом Комітету по нагляду за охороною праці Міністерства праці та соціальної політики України від 09 січня 1998 року № 4, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 10 лютого 1998 року за № 93/2533;

Положення про організацію роботи з охорони праці учасників навчально-виховного процесу в установах і навчальних закладах, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 01 серпня 2001 року № 563, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20 листопада 2001 року за № 969/6160 (далі - Положення про організацію роботи з охорони праці).

ІІ. Основні вимоги безпеки під час навчально-виховного процесу

Організація і проведення навчально-виховного процесу у групі продовженого дня в початковій та основній школах здійснюється вихователем, учителем іншим працівником навчального закладу (далі - вихователь). Склад групи продовженого дня і прізвище вихователя затверджуються наказом керівника навчального закладу на початку начального року.

Навчальні приміщення (класні кімнати, кабінети) повинні бути  віддалені чи ізольовані від приміщень, що є джерелами шуму, запахів (майстерні, спортивні, актові зали, їдальні, харчоблоки тощо) та об’єктів можливої підвищеної небезпеки для учнів.

Приміщення для відпочинку (сну) учнів 1 класу слід обладнувати в окремій кімнаті (блоці), де відсутні шуми та запахи. Під час сну вихователь має стежити за учнями, котрих розміщують на другому ярусі ліжок, утримуючи в належному стані поручні, паски для їхнього страхування. Тривалість відпочинку (сну) першокласників 1,5 год.

У приміщеннях навчального закладу, зокрема, в класних кімнатах (кабінетах) температура повітря повинна бути 17 – 20 ºС, у спальних приміщеннях – 18 – 20 ºС.

Відповідно до вимог повітряно-теплового режиму класні кімнати (кабінети) слід провітрювати на перервах. Наскрізне провітрювання навчальних приміщень слід здійснювати до початку і після закінчення занять, на великих перервах. Фрамугами та кватирками слід користуватися протягом всього року. Вікна дозволяється відчиняти вихователю або техпрацівникові у приміщеннях лише 1-го поверху. На другому та третьому поверхах можна відкривати лише фрамуги, кватирки.

У разі несправності будь-якого шкільного обладнання, меблів учні мають негайно припинити користування ними, вихователь повинен повідомити про це керівника або завідувача господарською частиною навчального закладу.

Пожежна безпека в групі продовженого дня забезпечується відповідно до Правил пожежної безпеки, зокрема, не дозволяється використовувати джерела відкритого вогню (свічки, гасові лампи та ліхтарі тощо), нестандартні електронагрівальні пристрої з метою опалення класних приміщень, використовувати електроплитки, електрочайники, кип’ятильники для приготування їжі, за винятком спеціально обладнаних приміщень.

У разі виникнення пожежі вихователь має негайно організовано вивести учнів з приміщення навчального закладу згідно з планом евакуації, повідомити про це адміністраціюнавчального закладу, викликати службу порятунку за відповідним номером телефону. При евакуації вихователю необхідно переглянути усі шафи, столи, де учні могли б заховатися, останнім вийти з приміщення класної кімнати, закривши щільно вікна і двері, щоб полум’я не поширювалось до інших приміщень.

При незначному загорянні слід негайно відключити електроприлади та загасити полум’я первинними засобами пожежогасіння, можна збити полум’я одягом, накрити мокрою тканиною. Таку роботу виконують вихователі, технічні працівники (дорослі). Вогнегасники мають розміщуватися на стендах або пожежних щитах, про місце знаходження яких зазначається у планах евакуації зі шкільного приміщення.

Для практичного застосування правил безпеки під час евакуації необхідно проводити навчальну евакуацію учнів під час проведення Дня цивільного захисту в навчальному закладі.

У класній кімнаті (кабінеті) групи продовженого дня мають бути розміщені правила поведінки учнів на прогулянках, інструкції з пожежної та електробезпеки, правила дорожнього руху тощо.

​

3.1. Вимоги щодо організації навчально-виховного процесу

Відповідальність за життя і здоров’я учнів під час проведення занять у групі продовженого дня покладається на вихователя, який проводить їх.

Під час проведення занять у групі продовженого дня учням дозволяється перебувати в класних кімнатах, кабінетах, спортзалі, шкільних майстернях лише під наглядом вихователя, користуватися спортінвентарем, займатися на спортивних майданчиках з тренажерним спортивним обладнанням після проведення вихователем інструктажу з безпеки проведення таких занять. Під час проведення спортивних занять учні мають користуватися спортивним одягом та взуттям, що відповідають їхньому розміру.

Учням не дозволяється залишати територію навчального закладу без дозволу вихователя. Це може призвести до небезпечних ситуацій, що спричиняють нещасні випадки.

Одним із видів діяльності учнів у групах продовженого дня є рухлива активність на повітрі до початку самопідготовки (прогулянки, рухливі і спортивні ігри, суспільно – корисна праця на пришкільній ділянці тощо), а після завершення самопідготовки – участь у заходах емоційно-розвивального характеру (робота в гуртках, ігри, вікторини, підготовка і проведення концертів художньої самодіяльності тощо). Тривалість прогулянки для учнів протягом дня має бути не меншою, ніж 1,5 год.

Під час самопідготовки учні мають дотримуватися правил безпечної поведінки, як під час уроків. Учнів, які виконали завдання самопідготовки раніше інших, слід завантажити іншими видами робіт з навчальної діяльності (за вибором учня).

Для профілактики стомлюваності, зору, зняття напруження та формування правильної постави учнів початкової і основної школи на заняттях (уроках) у групі продовженого  дня слід проводити фізкультпаузи, фізкультхвилинки, гімнастику для очей (через кожні 15 – 20 хв навчальної діяльності протягом заняття).

На перервах учні повинні дотримуватися правил безпеки: не бігати коридорами, не штовхатися, не застосовувати фізичну силу проти товаришів, не влаштовувати бійки, не ображати інших тощо, не сідати на підвіконня, перила східців, елементи системи опалення тощо. Рухатися коридором слід з правого боку, підніматися та спускатися на поверхи приміщення - сходинками праворуч.

Для організації і контролю порядку у другій половині навчального дня (групах продовженого дня) призначається щоденне чергування вихователів згідно з графіком, затвердженим керівником навчального закладу.

Учні мають виконувати вказівки вихователя, чергового вихователя (учителя) щодо дотримання правил безпечної поведінки, адекватно реагувати на зауваження та пропозиції дорослих, чергових учнів.

До господарських, технічних приміщень навчального закладу вхід учням  без дозволу вихователя забороняється.

Під час роботи в групі продовженого дня вихователь повинен звертати увагу учнів на вимоги безпеки до об’єктів можливої підвищеної небезпеки на території навчального закладу, перелік яких визначається керівником навчального закладу в плані роботи з цивільного захисту.

Ігри з учнями на території навчального закладу слід проводити, як правило, на ігрових майданчиках, засипаних піском або гравієм, чи ділянках з трав’яним покривом (засіяних невисокою травою).

Не дозволяється стороннім особам відвідувати учнів під час проведення занять без дозволу чергового вихователя (учителя), чергового заступника керівника навчального закладу.

На підставі заяви батьків (осіб, які їх замінюють) дозволяється відпускати учнів у зручний для батьків час у супроводі дорослих (родичів, старших учнів, інших осіб, які вказані у заяві). Якщо за заявою батьків (осіб, які їх замінюють) учневі дозволено залишати групу продовженого дня і самостійно прямувати додому після закінчення занять, відповідальність за здоров’я і життя учня несуть батьки (особи, які їх замінюють).

Після закінчення занять у групі продовженого дня учні в супроводі вихователя організовано залишають класну кімнату (кабінет) і приміщення навчального закладу.

Після закінчення занять у групі продовженого дня чи позакласних заходів перебування учнів у приміщенні та на території навчального закладу не дозволяється.

3.2. Вимоги до організації суспільно - корисної праці

та робіт з самообслуговування учнів

Під час проведення занять у групі продовженого дня учні беруть участь у різних видах трудової діяльності навчального закладу. При цьому вони повинні дотримуватися правил безпеки і дбайливо ставитися до шкільного майна.

До трудової діяльності в навчальному закладі відноситься суспільно-корисна праця, самообслуговування та інші види діяльності: утримання в чистоті і порядку класної кімнати (кабінету), спортивних майданчиків, робота на пришкільних ділянках (озеленення, посадка, полив, догляд за рослинами тощо), робота в куточку живої природи, садках, оранжереях, теплицях тощо.

Усі види робіт повинні проводитися з дотриманням правил охорони праці та безпеки життєдіяльності учасників навчально-виховного процесу.

У процесі самообслуговування учні можуть виконувати прибирання класних кімнат (кабінетів) лише вологим методом з наступним провітрюванням приміщення. Миття підлоги дозволяється учням лише з 10 років з використанням швабри і гумових рукавичок.

Учні 2 – 4 класів можуть брати участь у прибиранні території навчального закладу, доглядати за квітами, а учні 5 – 9 класів – у генеральному та щоденному прибиранні пришкільної ділянки (підмітати, очищувати від снігу, саджати, поливати дерева тощо). Одноразова тривалість роботи із самообслуговування учнів 2 – 4 класів  не повинна перевищувати 30 хв (1 год на тиждень), для учнів 5 – 9 класів – 45 хв (2 год на тиждень). Учні повинні працювати у спеціальному одязі (відповідне взуття, халат чи фартух, головний убір, гумові рукавички).

Перед кожним видом праці вихователь повинен провести інструктаж з безпеки роботи з відповідними інвентарем та пристосуванням.

Учні не допускаються до виконання роботи, що є небезпечною для їхнього життя і здоров’я (робота із значним фізичним навантаженням, миття вікон, використання хімічних речовин для прибирання, очищення даху від снігу, льоду, перенесення скла та виробів з нього, прибирання санітарних кімнат, сходів, спортивних приміщень, догляд за хворими тваринами тощо).

3.3. Вимоги до забезпечення учнів групи продовженого дня питною водою і харчуванням

Для забезпечення учнів питною водою обладнуються питні фонтанчики, автоматичні крани з температурою води не більше + 25º С. Допускається забезпечення класної кімнати (групи) спеціальними ємкостями (пляшками) з питною водою та одноразовими склянками.

Організація харчування учнів у навчальному закладі здійснюється відповідно до нормативних документів Міністерства охорони здоров’я України.

При харчоблоці навчального закладу повинні бути списки учнів, які знаходяться на диспансерному обліку і потребують дієтичного харчування.

Вихователь зобов’язаний чітко організовувати харчування учнів згідно з порядком, визначеним відповідним наказом керівника навчального закладу.

Контроль за організацією харчування та правилами поведінки учнів у їдальні здійснює вихователь.

3.4. Вимоги до організації та безпечного проведення

екскурсій, походів, практичної діяльності в довкіллі

Практична діяльність учнів групи продовженого дня у довкіллі здійснюється з урахуванням індивідуально-психологічних особливостей, пізнавальних можливостей, здібностей, інтересів учнів, зі створенням безпечних умов для їхнього життя і здоров’я.

Рішення про можливість проведення прогулянки, екскурсії тощо на відкритому повітрі приймає вихователь.

При спекотній погоді бажано не проводити прогулянки під відкритим сонцем. У таку погоду учні мають знаходитися під тентом чи спеціальним накриттям або в бесідках з покрівлею. Знаходячись на сонці, кожен учень (учениця) має одягнути головний убір.

У дощову, засніжену погоду прогулянки на свіжому повітрі проводяться під накриттям – тентами, у захищеному від вітру та снігу місці.

Для організації та проведення місцевих екскурсій, походів у межах міста, села наказом директора навчального закладу призначається керівник екскурсії (учитель, вихователь), який визначає маршрут екскурсії, готує відповідні документи на її проведення.

Перед проведенням екскурсії керівник повинен ретельно обстежити ту ділянку природного оточення, куди будуть приведені учні, обрати безпечні місця, де відсутні небезпека нападу хижих, отруйних тварин (змій, павукоподібних, багатоніжок тощо); болота, трясовини тощо.

Підготовлену інформацію про місцеву фауну та флору, про можливі зустрічі з небезпечними та хижими тваринами, з отруйними рослинами, грибами під час екскурсії (походу) та способи захисту від них керівник екскурсії має повідомити учасників.

Місце екскурсії та відстань до неї визначається, виходячи з фізичних можливостей учнів. При цьому слід ураховувати особливості дороги і стан погоди.

Перед проведенням екскурсії (походу) слід провести інструктаж з питань безпечної поведінки учнів під час заходу. До організації та проведення практичної діяльності в довкіллі доцільно залучати і батьків.

Під час перевезення учнів до місця екскурсії (походу) за допомогою транспорту (залізничного, автотранспорту, міського електротранспорту тощо) слід користуватися  правилами безпеки, що зазначені в Основних вимогах щодо забезпечення безпечного перевезення пасажирів під час здійснення нерегулярних пасажирських перевезень, затверджених наказом Міністерства транспорту та зв’язку України, Міністерства внутрішніх справ України від       25 травня 2007 року. № 450/167, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 12 червня 2007 року за № 614/13881.

3.5. Планування роботи вихователя групи продовженого дня з питань безпеки життєдіяльності

Відповідно до листа Міністерства освіти України від 15 травня 1995 року № 1/9-169 до посадової інструкції вихователя мають вноситися конкретні обов’язки та відповідальність з безпеки життєдіяльності.

До плану роботи вихователь групи продовженого дня включає пункти щодо:

-         проведення днів, тижнів, місячників, заходів з актуальних питань безпеки життя і здоров’я учнів;

-         перегляду фільмів про шкідливість тютюнопаління, наркоманії, токсикоманії, алкоголізму, ігроманії з урахуванням вікових особливостей дітей; проведення бесід, творчих конкурсів, читання науково-популярної літератури з різних аспектів здорового способу життя і профілактики захворювань, інших питань безпеки життєдіяльності;

-         організації, підготовки та оформлення матеріалів виставок, стендів з питань безпеки життєдіяльності тощо.

Особливу увагу слід приділити роботі з попередження побутового травматизму, ознайомленню з діями у разі виникнення нещасних випадків у побуті, наданню першої домедичної допомоги потерпілим.

Планування роботи в групі продовженого дня передбачає проведення групових занять, конкурсів, спортивних змагань, стартів та інших культурно-масових заходів, що сприяють зміцненню здоров’я учнів, вчать учнів правил безпечної поведінки під час навчально-виховного процесу і в побуті.

При організації і проведенні планової роботи в групі продовженого дня слід використовувати навчально-наочні посібники, технічні засоби навчання, що знайомлять учнів з правилами безпечної поведінки.

3.6. Порядок проведення та реєстрації інструктажів з безпеки життєдіяльності в групі продовженого дня

Відповідно до Положення про організацію роботи з охорони праці перед початком навчального року на першому занятті в групі продовженого дня та перед виконанням кожного завдання, пов’язаного з використанням різних матеріалів, інструментів, приладів тощо, а також перед початком канікул вихователь проводить з учнями первинний інструктаж з безпеки життєдіяльності, який реєструється в журналі групи продовженого дня відповідно у графах «Короткий запис виховних заходів» або «Час проведення та зміст спортивної години, прогулянок».

Позаплановий інструктаж з учнями проводиться у разі нещасного випадку, що трапився під час навчально-виховного процесу.

Цільовий інструктаж проводиться з учнями перед проведенням позакласних, позашкільних заходів (екскурсії, походи, спортивні змагання тощо), суспільно-корисної праці (прибирання територій, приміщень, робота на навчально-дослідних ділянках тощо).

Позаплановий та цільовий інструктажі проводить вихователь, який відповідає за проведення заходу.

Реєстрація позапланового та цільового інструктажів здійснюється у журналі реєстрації інструктажів з безпеки життєдіяльності, що знаходиться в класній кімнаті (кабінеті).

Інструктаж з безпеки життєдіяльності перед проведенням спортивних ігор, прибиранням території навчального закладу, інших робіт у групі продовженого дня не реєструється у вищезазначеному журналі, запис про проведення такого інструктажу вихователь робить у журналі групи продовженого дня.

Реалізація вихователем вимог безпеки життєдіяльності учнів гарантує їх безпеку навчання у групі продовженого дня.

Організація роботи в групах продовженого дня

Завдання групи продовженого дня

-         Організація самостійної роботи учнів із закріплення та поглиблення знань, умінь та навичок, набутих на уроках.

-         Створення сприятливих умов для формування учнівського колективу та надання кваліфікованої допомоги учням у підготовці до уроків і виконанні домашніх завдань.

-         Організація індивідуальної, групової та колективної роботи учнів.

-         Організація дозвілля учнів.

-         Формування в учнів ціннісних орієнтацій.

-         Здійснення заходів спрямованих на збереження та зміцнення здоров’я  учнів, їх психічний та фізичний розвиток, набуття навичок здорового способу життя.

-         Виховання позитивного ставлення до суспільно-корисної праці.

-         Надання допомоги батькам або особам, які їх замінюють, у вихованні учнів.

Під час діяльності групи продовженого дня  вихователь повинен створити  всі умови, щоб не тільки врахувати всі завдання, що поставлені «Положенням», а й зуміти організувати і зацікавити дітей. Утілення вихователем у життя цих завдань буде успішним за умови впровадження ним гуманістичної педагогіки. Гуманістична педагогіка спрямована на такі форми, методи та засоби навчання і виховання, що забезпечують ефективне  розкриття індивідуальності дитини – її пізнавальних процесів і особистісних якостей; створення умов, за яких кожна дитина буде зацікавлена у тому, щоб сприймати педагогічний вплив.

Організація та планування групи продовженого дня

​

         Зарахування до групи продовженого дня проводиться за наказом директора загальноосвітнього навчального закладу  на підставі заяв батьків або осіб, які їх замінюють. Наповнюваність такої групи  не повинна перевищувати 30 осіб.  Згідно з заявами батьків, дозволено відпускати дітей додому в зручний для батьків час. Під час канікул групи працюють для тих дітей, які цього потребують. Розрізняють кілька груп: група-клас, група, що складається з паралельних  класів, група з учнів суміжних класів. На перших батьківських зборах  необхідно провести анкетування і виявити інтереси батьків та дітей. За групою рекомендується закріпити  постійне приміщення. Бажано, щоб це була постійно обладнана кімната. Доцільно, що замість парт у ній будуть стояти столи і стільці, які можуть бути використані для різних видів занять, а також килимок для ігор, казкових мандрівок, шафи для збереження особистих речей – все, що наближає умови до домашніх, робить їх більш затишними. Бажано, щоб у групі було багато квітів, акваріум, пташки або тваринки, телевізор, бібліотека, поробки, зроблені руками дітей, ігри, дитячі журнали, газети. Якщо немає окремого приміщення, бажано виділити найпростіший, світлий клас, забезпечити можливість користуватися бібліотекою, спортзалом, кабінетами. Обов’язково має бути куточок гігієни: мило, індивідуальні або паперові рушники, туалетний папір, аптечка.

Режим дня

Режим дня в групах продовженого дня розробляється у відповідності до «Державних санітарних правил і норм утримання, устаткування загальноосвітніх навчальних закладів та організації навчально-виховного процесу», розглядається радою навчального закладу і затверджується керівником навчального закладу.

         Режим роботи групи продовженого дня повинен передбачати:

1.     організацію:

-         прогулянки тривалістю не менше, ніж 1 година 30 хвилин ( 1-4 класи);

-         харчування тривалістю не менше ніж 30 хвилин;

-         суспільно-корисної праці;

-         денного відпочинку (сну) в групі продовженого дня, сформованої з учнів 1-го класу, тривалістю не менше, ніж 1 година 30 хвилин;

2.     виконання домашніх завдань для учнів 2-го класу тривалістю 45 хвилин, 3-го класу – 1 година 10 хвилин, 4-го класу – 1 година 30 хвилин;

3.     проведення спортивно-оздоровчих занять для учнів 1-го класу тривалістю не менше ніж 35 хвилин, 2-4 класів - 40 хвилин.

Робота групи впродовж дня повинна відбуватися за такими етапами:

1.     Прийом дітей (формування групи).

2.     Обід.

3.     Денний відпочинок (сон для учнів перших класів).

4.     Прогулянка.

5.     Самопідготовка.

6.     Вільний час.

Кожен із цих етапів дуже важливий, тому вимагає особливих методичних підходів. Так, наприклад, під час обіду діти навчаються цінити продукти харчування, розуміти їх важливість і корисність для життя, опановують норми поведінки під час приймання їжі, учаться шанувати працю працівників їдальні тощо.

Режим роботи вихователів встановлюється директором загальноосвітнього навчального закладу відповідно до режиму роботи загальноосвітньої школи. Як правило, режим роботи групи продовженого дня повинен включати такі елементи, як:

спортивна година;

прогулянка;

самопідготовка (у першому класі - заняття розвивального характеру);

виховна година;

заняття за інтересами;

ігри на свіжому повітрі.

Загальна тривалість повного режиму роботи групи продовженого дня складає шість годин, а тривалість кожної частини залежить від віку дітей.

Активний відпочинок дітей.

Невід’ємною складовою кожного етапу роботи ГПД є заходи щодо збереження здоров’я дітей. Першим і найголовнішим завданням у роботі вихователя ГПД є захист, збереження і розвиток здоров’я учнів. Реалізація цього завдання ґрунтується на розумінні здоров’я  людини як стану повного фізичного, психічного, соціального благополуччя, а не просто відсутності хвороби чи фізичних вад. Саме на створення педагогічних умов підвищення ефективності виховання здорового способу життя і слід спрямовувати роботу серед вихованців групи продовженого дня:

♦       валеологічна освіта (пропаганда здорового способу життя);

♦       раціональне харчування; фізкультурно-оздоровча діяльність;

♦       режим дня (навчання,  відпочинок); родина (пропаганда здорового способу життя).

 Режим  ГПД як головний засіб здоров’язбереження  повинен поєднувати  у собі:

♦       фізичне виховання (забезпечувати рухову активність, перехід за перших ознак стомлення від розумової діяльності до активного відпочинку та ін.);

♦       педагогічну ефективність (частково вільний від навчальних занять день у середині тижня, чергування занять, що різняться за видами діяльності та ін.);

♦       гігієнічні вимоги.

Вихователеві необхідно знати про стан здоров’я кожного вихованця й відповідно до цього будувати навчально-виховний процес в умовах ГПД. Заходи щодо здоров’язбереження, повинні проводитися у певній формі щоденно.

Для відновлення працездатності після навчальних занять наступним відповідальним періодом – виконанням домашніх завдань, вихователеві ГПД необхідно організувати активний відпочинок.

Організований руховий режим учнів стимулює підвищення розумової та фізичної працездатності, якості виконання домашнього завдання, компенсує дефіцит рухів, що спостерігається через інтенсифікацію навчального процесу.

Активний відпочинок у ГПД проводять у трьох основних формах: спортивна година, прогулянка, суспільно корисна праця дітей на свіжому повітрі.

З метою відпочинку дітей після розумової діяльності, загартування і зміцнення організму, їх фізичного розвитку проводять «спортивну годину». Ці заняття проводять у невимушеній обстановці, здебільшого у формі гри. Тривалість цих занять залежить від багатьох обставин: утомленості, попереднього виду діяльності, активності учнів, погодних умов. Незалежно від пори  року ці заняття слід проводити на свіжому повітрі. Лише в разі негоди (дощ, сильний мороз, завірюха) їх переносять до спортивної зали, актової зали, коридорів. Під час проведення години  дозвілля на відкритому повітрі використовують м’ячі, скакалки, обручі, санчата тощо.

Спортивна година суттєво повинна відрізнятися від занять з основ здоров'я і фізичної культури, які строго регламентуються та на яких учні оволодівають програмовим матеріалом. Мета такої години - активний відпочинок дітей. Вона заповнюється іграми, в яких учні можуть проявити ініціативу, самостійність, дисциплінованість.

Орієнтовна структура спортивної години

1.     Початок заняття з повільного бігу, що чергується з ходьбою (3-5 хв).

2.     Загальнорозвивальні вправи з комплексу ранкової гімнастики (6-8 вправ, 4-5 хв).

3.     Вправи чи комплекс рухів, що рекомендував учитель фізкультури.

4.     Вправи для розвитку витривалості (стрибки зі скакалкою по черзі на правій та лівій ногах, на обох ногах разом (15-20хв)).

5.     Естафета з елементами смуги перешкод, біг із прискоренням.

6.     Рухливі програмові ігри, тобто ті, які вивчають на уроках фізкультури, та за вибором учнів. Основна умова – всі діти повинні активно рухатися.

У режимі продовженого дня  2 - 2,5 год  щоденно відводиться заняттям на свіжому повітрі, які проводять у трьох основних формах: спортивна година, прогулянка, суспільно-корисна праця дітей на свіжому повітрі.

Прогулянка - одна із форм активного відпочинку дітей. Мета прогулянок: відновлення розумової працездатності, розширення світогляду дітей, розвиток пізнавальних інтересів, виховання моральних взаємин, дисципліна у колективі. На прогулянках можуть вирішуватись як пізнавальні, так і виховні завдання.

Орієнтовна структура прогулянки

1.     Організаційний момент: одягання дітей, інструктаж про час та мету прогулянки, правила поведінки, розподіл окремих доручень.

2.     Рух наміченим маршрутом, виконання передбачених завдань, організовані спостереження, бесіда вихователя за темою прогулянки, самостійна діяльність школяра.

3.     Підбиття підсумків прогулянки на постійному місці збору групи.

4.     Повернення до школи, переодягання дітей, гігієнічні процедури.

Типологія прогулянок

1.     Прогулянка спостереження (прогулянка за сезонними змінами в природі).

2.     Прогулянка-практику (відпрацювання необхідних життєвих навичок)

3.     Прогулянка із завданням. Зміст цієї прогулянки визначено завданнями суспільного життя групи. Завдання для прогулянки може бути запропоновано у зашифрованій формі.

4.     Екскурсія (ознайомлення дітей з історією рідного краю).

5.     Творча прогулянка має  на меті викликати у дітей емоційний підйом та організувати  творчу діяльність. Діти можуть малювати, збирати природний матеріал тощо.

6.     Розваги на свіжому повітрі (проведення масових рухливих ігор, веселих змагань, ритмічних музичних ігор, хороводів).

7.     Суспільно корисна праця. Організовуючи працю школярів, необхідно пам’ятати не лише про її оздоровче значення, але й про моральний вплив на особистість дитини.

Найпоширенішою формою організації прогулянок є екскурсії. Тематика екскурсій може бути найрізноманітнішою. Здебільшого вона залежить від місцевих особливостей, сезонного характеру.

Наприклад:

·        Знай минуле рідного краю (екскурсія до краєзнавчого музею);

·        Бринить струною гілочка весни (екскурсія в природу);

·        Ніхто не забутий, ніщо не забуте (екскурсія до пам'ятника захисникам Вітчизни) тощо.

Клубна година

         У режимі продовженого дня для занять за інтересами щодня передбачено 45-60 хв. Цей час, як правило, призначено для занять гуртків, але досить часто в розкладі ГПД зазначено: «Клубна година».

         Гурток – систематична форма позакласної роботи з молодшими школярами, що дозволяють збагачувати та поглиблювати знання, отримані на уроках, застосовувати їх на практиці, розвивати пізнавальні інтереси та творчі здібності дітей.

         У групах продовженого дня початкових класів найпоширеніші такі гуртки: «Умілі руки», «М’яка іграшка», «Цікава математика», «Цікава граматика», «Шахи» та ін.

Клуб - найбільш складна методично та різноманітніша за змістом і методами форма позакласної роботи.

Вимоги до клубної години

1.     Зміст клубної години завжди має бути новим., незвичайним, викликати у школярів здивування, активне бажання та прагнення дізнатися про щось нове, взятися за справу.

2.     Клубна година завжди передбачає вільне спілкування дітей між собою, з вихователем, з тими дорослими, які беруть участь у клубному занятті. Іноді вихователям спадає на думку, що дозволяти спілкування означає відмовитися від дисципліни, тому що діти голосно розмовлятимуть, шумітимуть, відволікатимуться.

3.     Клубні години повинні стати школою самовиховання молодших школярів, моментами цілеспрямованого впливу на уявлення  кожної дитини про себе.

4.     Рекомендований час для клубної години в режимі ГПД – з 17.00 до 18.00. Але слід ураховувати особливості навчально-виховного процесу закладу. Цей час може бути іншим.

Структура клубної години

І. Підготовчий момент

Передбачає в першу чергу організацію психологічного настрою дітей на клубну годину. Необхідно в повному обсязі використовувати музичний супровід, освітлення, плакати, репродукції картин та ін.

ІІ. Мобілізуючий момент

Необхідно привернути увагу дітей до теми клубної години, переключити їх від попередніх занять (самопідготовки), установити порядок та дисципліну в умовах занять за інтересами. Але дисциплінарні прийоми є недоречними. Зосередити увагу дітей допоможуть хвилюючі поетичні рядки, приказки, прислів’я, загадки та ін.

ІІІ.Основний момент

     Реалізує основні виховні завдання клубної години в діяльності молодших школярів. Вихователь в цій частині клубної  години має стежити за орорганізацією та підтримкою спілкування і співпраці дітей. Регулювати їх допоможуть «Правила дружньої роботи», «Пам’ятка екіпажам», заповіді, традиційні закони клубу.

ІІІ. Завершальний момент

За методикою колективної творчої діяльності, її учасники мають висловити свої враження про підготовку та проведення справи.

     Недоречно ставитися до клубних годин тільки як до засобу проведення вільного часу в режимі  продовженого дня. Вони сприяють вихованню у молодших школярів колективізму, почуття дружби та товариськості, навичок співпраці, культури спілкування, самовиховання.

Самопідготовка

Самопідготовка – обов’язкове заняття дітей у групі продовженого дня. На ньому виконуються тільки домашнє завдання. У групі продовженого дня створюються сприятливі умови для організації навчальної діяльності учнів як єдиного процесу пізнання на уроці та під час самостійної роботи самопідготовки. У процесі роботи здійснюється закріплення знань, умінь і навичок на практиці. Для результативності самопідготовки вихователь встановлює певний порядок, якого обов’язково дотримуються всі вихованці. Нормальний хід самопідготовки можливий при виконанні організаційно-дисциплінарних, гігієнічних, дидактичних та виховних вимог.

Успішність навчальної роботи залежить від того, наскільки органічно пов’язані урочна і позаурочна діяльність учнів. У групіпродовженого дня учитель має більше можливостей для систематичного формування навичок навчальної праці школярів і виховання в них позитивного ставлення до навчання. Самопідготовка сприяє систематичному закріпленню та засвоєнню знань.. Самопідготовка – це щоденне навчальне заняття учнів у групі продовженого дня. Самопідготовка складається з таких частин: підготовка до роботи, самостійне навчання, підведення підсумків. Підготовча частина триває 5-10 хвилин. В цей час учні складають план роботи, з’ясовують зміст завдання, виділяють головне в роботі, отримують консультації про необхідний дидактичний матеріал, посібники. Самостійне навчання складається із загальної та індивідуальної роботи.Форми індивідуальної допомоги можуть бути найрізноманітнішими. Це - запропоновані учням пам'ятки, алгоритми, схеми-опори, вказівки, підказки тощо. Головне: така допомога повинна підводити школярів до розуміння програмового матеріалу, розширювати можливості виявлення самостійності міркувань, творчої ініціативи, активності.

Наприкінці самопідготовки підводиться короткий підсумок, вказуються позитивні сторони та недоліки в роботі учнів, оцінюється виконання завдань. Однією з головних проблем організації самопідготовки є саме проблема раціонального використання часу, який відводиться на виконання домашніх завдань. Дуже важливо, щоб діти швидко і повністю включались в роботу. Вчасний початок приготування домашнього завдання – необхідна умова впливу на якість завдання. Уміння діяти послідовно, самостійно планувати цю послідовність – важливий фактор успішності самопідготовки. У першому класі та цей час відводиться для читання, розвитку мовлення, дидактичних ігор та вправ, малювання, ліплення, занять за інтересами. При самопідготовці учнів 2-х класів велику роль відіграє вихователь, бо діти ще тільки вчаться, як треба самостійно працювати. Саме в цей період необхідно приділити значну увагу роботі з пам’ятками. Самопідготовка – не урок, тому оточення тут вільне, при необхідності учні розмовляють пошепки, тихо підходять до вчителя, коли потрібна допомога, або вчитель підходить до учня.Вихователь сприяє виробленню у школярів навичок планування навчальної роботи, розподілу сил і часу; розвитку уваги, пам’яті, мислення, мовлення; пробудженню бажання більше знати, використовувати свої знання на практиці. Організаційні задачі вирішуються вихователем шляхом створення обставин, які спонукають дітей до виконання завдань учителя й підтримання порядку, необхідного для успішної роботи. Він вимагає чіткого дотримання режимних вимог, економічного використання часу, відведеного на навчальну роботу, в умовах суворого регламенту.

Слід дотримуватися норм, відведених на виконання домашніх завдань. Учням другого класу на виконання домашніх завдань відводиться 45 хв, третього - 1 год 10 хв, четвертого - 1 год 30 хв. Вихователь під час самопідготовки є організатором і керівником самостійної навчальної діяльності учнів.

До обов’язкових організаційно-дисциплінарних вимог належать:

1.     Обов’язковість щоденної самопідготовки.

2.     Економний розподіл часу, відведеного на заняття.

3.     Забезпечення порядку на робочому місці. Наявність всіх необхідних для занять підручників і приладдя.

4.     Обов’язкове дотримання кожним учнем правил та заборони.

Правила заборони

Правила заборони. Не можна:

• запізнюватись на заняття;

• витрачати неекономно час на роботу;

• порушувати тишу;

• відволікати увагу товаришів;

• виходити з класу, рухатись в ньому без дозволу;

• займатись сторонніми справами;

• розмовляти з вихователем у повний голос;

• давати голосно консультації;

• недобросовісно виконувати завдання;

• ухилятися від виконання завдань;

• створювати шум поза класом, коли дозволили вийти.

Вихователь групи продовженого дня, керуючись цими вимогами під час самопідготовки, зможе підтримувати порядок самостійної роботи та впливати на її результат.

Вихователь — не вчитель, а самопідготовка — не урок. Тому вихователь використовує інші заходи впливу на учнів. Вони носять гуманний характер.

Для переконання школярів у корисності самопідготовки, вихователь використовує пояснення, прохання, поради, умовляння. Під час самопідготовки доцільно використовувати методи привчання, випробування. Вихователь впливає на дитину різними засобами піклування, захисту, допомоги. Він повинен заспокоїти, підбадьорити учня в разі невдачі.

Як треба працювати під час самопідготовки

1. Підготуй все необхідне до роботи.

2. Прибери з робочого місця все зайве.

3. Навчальні посібники розклади по порядку виконання завдань.

4. Розпочавши роботу, не поспішай.

5. Не працюй до повної втоми.

6. Під час роботи не жуй, не пий.

7. Не відволікайся під час роботи.

8. Якщо щось не виходить, не хвилюйся, заспокойся і продовж роботу.

Правила виконання письмових робіт

1. Приведи до порядку робоче місце, приготуй усе необхідне для роботи.

2 Сядь зручніше, як вчать у школі.

3.  Прочитай завдання, подумай, подивись, які правила слід застосовувати у вправі. Згадай. Якщо забув - подивись у підручник.

4. У разі потреби подивись аналогічне речення, виконані в класі під керівництвом учителя.

5. Не поспішай, приступай до виконання.

6. Пиши не кваплячись, але і не надто повільно. Не відволікайся сторонніми справами.

7. Якщо не розумієш змісту вправ, запитай у вихователя.

8. Окремі важкі частини завдання не пиши в зошиті, а користуйся чернеткою.

9 Виконай вправу, перевір, охайно виправ помилки. Якщо брудно, перепиши.

10. Коли бачиш, що без учителя не розберешся, не виконуй усього завдання. Роби те, що зрозуміло. Про незрозуміле запитай учителя.

Пам’ятай, як треба розв’язувати задачі

1. Прочитай уважно умову задачі.  Подумай.

2. Прочитай повторно. Виділи істотне для розв’язування.

3. Коротко запиши умову або зроби графічне зображення.

4. Подумай: що треба знати, щоб відповісти на питання задачі; що вже відомо з умови задачі; а що треба знайти.

5. Склади план розв’язання задачі(усно).

6. Розв’яжи задачу і перевір розв’язання.

Як потрібно виконувати завдання з української мови

1. Уважно прочитай завдання до вправи та визнач, яким правилом користуватимешся під час його виконання.

2. Якщо потрібно, знайди і ще раз прочитай правило, наведи власні приклади до  нього.

3. Виконуючи вправу, звіряй з правилом.

4. Перевір роботу (використай підручник, таблицю, словник).

5. Помічені помилки виправляй акуратно.

Як треба готувати до чинання

1. Прочитай текст, познач слова і вислови, при читанні яких допущені помилки.

2. Попрацюй над цими словами (прочитай кілька разів).

3. З’ясуй значення незрозумілих слів (із словником у дорослих).

4. Прочитай текст повторно.

5. Дай відповіді на запитання, які стоять у кінці тексту.

Результативність самопідготовки значною мірою залежить від уміння молодших школярів аналізувати хід і результати своєї роботи. Самоконтроль передбачає критичне ставлення до своєї праці, усвідомлення й виправлення помилок, виховує почуття обов'язку, відповідальності, сприяє вдосконаленню навичок розумової діяльності. Вихователь повинен поступово знайомити учнів з різними прийомами самоконтролю виконаної роботи:

·        зістав написане з текстом;

·        зістав написане з вивченим правилом;

·        перевір написання за словником;

·        перевір хід своїх міркувань за пам'яткою, алгоритмом, схемою тощо.

Виконання письмових домашніх робіт обов'язково перевіряється вихователем, але здійснюється словесне оцінювання виконаної учнем роботи. Найважливіша роль відводиться змістовому аспекту оцінювання. Вихователь зобов'язаний лаконічно, але достатньо зрозуміло проаналізувати труднощі, зорієнтувати школяра на поліпшення результату. Водночас словесна оцінка має бути об'єктивною щодо кожного учня, враховувати його можливості й зусилля, вкладені в досягнутий результат.

Робота з батьками

     Багаторічний досвід учителів початкових класів дає змогу стверджувати, що успіху у виховній роботі з молодшими школярами можна досягнути тільки систематично творчо співпрацюючи з їх батьками. Лише за умов доброзичливої підтримки та допомоги батьків педагог зможе досягти належної ефективності навчально-виховного процесу, здійснити диференційований особистісний підхід до кожної дитини, ураховуючи не лише її індивідуальні здібності, нахили, особливості темпераменту, але й середовище, у якому її виховують удома, - її родину, сім’ю.

Вихователь групи продовженого дня планує свою роботу з батьками в таких напрямах:

§  удосконалення педагогічних знань, педагогічної культури взаємин; розвиток практичних умінь батьків у вихованні дітей;

§  усебічне виховання дитини в школі та вдома; створення атмосфери взаємоповаги на принципах єдиного підходу до виховання і навчання дітей;

§  демократизація і гуманізація всіх процесів виховання та навчання дітей у сім’ї; систематичне залучення дітей до побутової господарської діяльності; виховання до праці дорослих;

§  здійснення індивідуального, диференційованого підходу в роботі з сім’єю  з урахуванням навчального  рівня батьків, життєвого досвіду, участі батьків у вихованні дітей; формування психологічної готовності до навчання в школі шляхом постійної співпраці батьків і педагогів.

Для роботи з батьками учнів групи продовженого дня можна використовувати високоефективні методи і прийоми: анкетування, тестування, експрес-опитування, оформлення вітань, обговорення педагогічних ситуацій, індивідуальні й групові бесіди та консультації з батьками, відвідування сімей учнів, практичні поради і рекомендації з певної проблеми. Роботу з батьками педагог організовує в різноманітніших формах (бесіда за «круглим» столом, лекція, батьківські збори, педагогічна вітальня, прес-конференція, педагогічний тренінг, вечір запитань та відповідей, ділова гра, педагогічний калейдоскоп).